потужну інформаційно-технологічну базу і може бути керованою з обмеженої кількості організаційно-управлінських центрів. Тим самим зростає значення так званих світових міст, де зосереджена фінансово-банківська та інша організаційна діяльність. З другого боку, цей же процес створює сприятливі умови для розосередження виробництва. При цьому в уже існуючих провідних промислових центрах залишаються «мізкові осередки» тих чи інших фірм або ТНК (головні офіси, наукові підрозділи і конструкторські бюро, інформаційні центри, експериментальні заводи тощо), а виробництво масової продукції організується на периферії. Це істотно змінює малюнок економічної карти як на національному, так і на світовому рівні.

Отже, в XXI ст. світ входить, демонструючи не тільки політичну взаємозалежність, а й нову єдність і взаємозв'язаність технічних і господарських систем.

Запитання і завдання

1. Оцініть роль науки в НТР.

2. Що розуміють під всеосяжністю НТР?

3. Як впливає НТР на технічну і технологічну базу господарства світу?

4. Як вплинула НТР на географію промисловості світу?

5. Як позначається НТР на процесах урбанізації?

6. У чому сутність інформаційно-технологічної революції?

7. Які міста світу, на ваш погляд, є «світовими містами»? Які нові функції повинен виконувати Київ, щоб стати «світовим містом»?

8. Преса повідомила, що одна із світових фірм електроніки розміщує завод транзисторів в якомусь периферійному містечку. Прокоментуйте це в контексті процесів НТР та інформаційної революції.

§ 19. Галузева структура світового господарства

Світове господарство — система, що має багато складних структур.

Структура — внутрішня будова системи та сукупність стійких зв'язків у ній, що забезпечують її цілісність. Кожна система має цілу множину структур. Наприклад, у географії господарства розрізняють такі прості структури, як галузеву, суспільну, політичну, функціональну, територіальну тощо, а також складні структури — функціонально-галузеву, територіально-господарську та ін.

Розглянемо основні риси галузевої та функціонально-галузевої структури господарства світу.

На рубежі XXI ст. світове господарство має такі пересічні характеристики галузевої структури. Кількість населення — 6 млрд чоловік, економічно активне населення — 2,7 млрд чоловік, з них 20% зайнято в промисловості, 49% — у сільському господарстві. В середньому на душу населення продукується