Природні умови і ресурси. Живучи у взаємодії з природою, людство більшість своїх потреб задовольняє за її рахунок. Ці потреби можна звести у такі групи: 1) первинні (потреби у повітрі, воді, їжі, житлі, одягу тощо); 2) виробничі (потреби у сировині, енергії, воді для промислових підприємств, ґрунтах для сільського господарства тощо); 3) рекреаційні (потреби у відтворенні фізичних і духовних сил через курортне лікування, оздоровлення, туризм).

Розмаїтість природних умов певної території (особливості рельєфу, клімату, географічного положення тощо) може полегшувати або ускладнювати господарське освоєння території, сприяти або не сприяти розвиткові господарської системи. Природні умови істотно впливають на всі три групи потреб суспільства, але вони створюють лише фон, обстановку, у якій можлива реалізація цих потреб. Наприклад, високогірний рельєф, болота, пустелі, суворі та тривалі зими ускладнюють роботу транспорту та ведення сільського господарства, але без крутих схилів гір альпіністи не уявляють свій відпочинок, а болота використовуються як мисливські угіддя.

На відміну від природних умов до природних ресурсів належать ті компоненти природи, які використовуються у господарській діяльності безпосередньо. Потреби світового господарства в них безперервно зростають. Ступінь використання природних ресурсів визначається не стільки їх природними властивостями, скільки соціально-економічними потребами.