обслуговування. Цей загальний баланс галузевої структури зайнятості може мати варіації, пов'язані з національними традиціями, політичними чи соціально-економічними умовами на певний час. Наприклад, у малих острівних країнах (Сейшельські острови, Барбадос, Гренада та ін.), що спеціалізуються у сфері міжнародного туризму, індустрія туризму є базовою галуззю економіки, тому зайнятість тут розподіляється між обслуговуючою сферою та сільським господарством як традиційною сферою зайнятості.

На сучасному етапі розвитку світової економіки більшість нових робочих місць створюється саме в галузях обслуговування — у фінансовій, інформаційній, туристичній, транспортній, у сфері зв'язку та комп'ютерного обслуговування тощо. Ця сфера прикладання праці більш гнучка щодо організації виробництва і приваблива для певних категорій зайнятих. Наприклад, для жінок, що мають дітей, прийнятним може бути гнучкий графік роботи, поширений саме в галузях обслуговування, де є можливість працювати неповний робочий день чи тиждень або брати роботу додому.

У цілому поки що в світі зайнятість жінок майже вдвічі менша, ніж зайнятість чоловіків, і це є значною проблемою. Більш високі показники зайнятості жінок у високорозвинутих країнах і країнах перехідної економіки, зростає вона в Китаї та країнах Латинської Америки.

Зміна характеру праці в бік технологічно ускладненої ставить проблему якості трудових ресурсів. Сучасне виробництво, насичене технікою, потребує не просто робочих рук, здатних виконувати певні трудові операції в певній послідовності, а насамперед «голів», здатних зрозуміти складність процесу, опановувати нову техніку та технології, що постійно змінюються. Ключовими в цій проблемі є питання здоров'я, рівня освіти та професійної підготовки (мал. 18). Саме ці проблеми розглядаються ООН як основні під час визначення рівня розвитку людського потенціалу (індекс людського розвитку), який характеризує якість життя населення країн та регіонів. При обчисленні індексу людського розвитку враховують очікувану тривалість життя, досягнутий рівень освіти (писемності) та рівень життя. Очікувана тривалість життя залежить від доступності медичного обслуговування, доброякісної води, наявності санітарного захисту та калорійної їжі; рівень освіти — це не тільки рівень писемності дорослого населення, а й кількість студентів, тобто рівень майбутньої професійної підготовки, можливість отримати вищу освіту, рівень споживання інформаційних послуг.

Низькі показники якості життя в країнах Африки на південь від Сахари та країнах Південної Азії свідчать про значні проблеми цих регіонів не тільки сьогодні, а й у майбутньому, а зростання показника людського розвитку в країнах Південно-Східної Азії та Латинської Америки, навпаки, — про значні соціально-еконо-мічні зрушення в цих країнах. При всіх соціально-економічних