Основними напрямами раціонального використання мінеральних ресурсів є їх комплексне освоєння, застосування у виробництві енерго- та ресурсозберігаючих технологій, активне впровадження повторного використання ресурсів. Прикладом глибокої утилізації (вторинне використання) промислових і побутових відходів є Японія, країни Західної Європи, США. Раціональне природокористування водних ресурсів передбачає заходи проти забруднення водотоків і водойм, впровадження технологічних процесів із замкненим циклом водопостачання.

Проблема природокористування, як складова глобальної проблеми «людина і природне середовище», — комплексна. По-перше, це міжнародна (міждержавна) проблема, бо у розв'язанні її беруть участь різні країни. По-друге, це проблема міждисциплінарна, бо до її вирішення залучається багато наук, серед яких важлива роль належить географії.

Запитання і завдання_

1. Що таке ресурсозабезпеченість?

2. Що треба робити для економії відновлюваних ресурсів?

3. Розкрийте поняття «природокористування».

4. Які основні напрями раціонального використання мінеральних ресурсів?

§ 14. Мінеральні, земельні, лісові, водні ресурси

Мінеральні ресурси, основою яких є корисні копалини, —

природні мінеральні утворення неорганічного чи органічного походження, що виникли в земній корі внаслідок розвитку геологічних процесів упродовж всієї еволюції Землі і використовуються в господарстві безпосередньо або після попередньої обробки як сировина або джерело енергії.

У світі налічується понад 200 видів корисних копалин, які за фізико-хімічними властивостями і використанням у господарстві поділяються на: енергохімічні (вугілля, нафта, природний газ, уран, торій, горючі сланці, торф тощо); рудні (руди чорних, кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів) (мал. 20); нерудні металургійні (флюси, вогнетриви); гірничо-хімічні (апатити, нефеліни, кам'яна, калійна солі, сірка, сірчаний колчедан, барій, фосфорити); технічні (алмаз, корунд, азбест, тальк, каолін, графіт, слюда); будівельні (глина, гіпс, природний камінь); гідротермальні (прісні і мінеральні природні підземні та поверхневі води). Корисні копалини бувають у твердому (більшість корисних копалин), рідкому (нафта, підземні води) і газоподібному (гази природні горючі) стані. Загалом усі корисні копалини за промисловим використанням поділяють на чотири основні групи: рудні (металеві), нерудні (неметалеві), горючі (паливні), гідромінеральні й газомінеральні.