Мал. 105. Нафтова свердловина в пісках Саудівської Аравії

Місцева природна база поєднується з сучасною технікою, технологією та організацією виробництва, запозиченими з індустріально розвинутих країн Заходу. Головним у структурі виробництва є видобуток і експорт нафти. Це експортна галузь. Місцевий ринок вузький, він споживає менш як 1/10 видобутку.

Розміри видобутку (близько 1/3-1/4 світового) і експорту (30-40% світового) нафти зазнають значних коливань як у цілому, так і в окремих країнах через нестійкість світової кон'юнктури, і особливо через місцеві конфлікти.

Нафтопереробних, нафтохімічних, енергомістких виробництв мало. Ті ж, що діють, відповідають сучасним вимогам. Серед них величезні портові і нафтопромислові комплекси Янбу і Джубейль у Саудівській Аравії, а також заводи з виробництва алюмінію на довізних бокситах у країнах Аравійського півострова. Не дістав розвитку видобуток природного газу, а супутній газ спалюється у факелах. Причина — відсутність місцевих споживачів і труднощі транспортування газу суходолом чи морем у розвинуті країни, де на нього є попит.

Нафта експортується у сирому вигляді і тільки 10% — у вигляді нафтопродуктів. Вивіз у Європу здійснюється морем через Суецький канал або навколо Африки, а також трубопроводами до портів Червоного і Середземного морів. Величезні масштаби вивозу нафти привели до появи сучасної спеціалізованої транспортної інфраструктури. На берегах Перської затоки є півтора десятка нафтових портів-терміналів які належать до найбільших у світі і здатні обслуговувати танкери будь-яких розмірів. Дуже розгалужена мережа нафтопроводів, якими транспортують нафту у порти Червоного і Середземного морів. Частина з них постійно закрита внаслідок конфліктних ситуацій, найбільшим з діючих є нафтопровід Абкайк-Янбу (дві нитки по 1200 км завдовжки). Для збільшення експорту нафти з Перської затоки реконструйо-