Запитання і завдання__

1.Які характеристики населення називають демографічними ознаками?

2. Які причини зумовлюють зростання кількості населення в певній країні?

3. За рахунок чого зростає населення Землі і населення окремої країни?

4. На якому етапі демографічного переходу перебуває Україна? Що характерно для демографічних процесів у нашій країні?

5. Чим можна пояснити відмінності в природному русі населення? Наведіть приклади.

6. Що розуміють під поняттями «демографічний вибух» та «демографічна політика»? Чи пов'язані між собою ці два поняття?

7. Що таке міграція? Які її види та форми? Наведіть приклади.

8. Які види зовнішньої та внутрішньої міграції існують у світі?

§ 9. Розміщення населення. Міське і сільське населення. Урбанізація

Розміщення населення, тобто розселення, залежить від особливостей природних умов місцевості, рівня соціально-економічного розвитку та розміщення виробництва. Населення світу розміщується дуже нерівномірно. Понад 2/3 його зосереджено на 8% суходолу, близько 85% проживає в Східній півкулі, 60% — в помірному поясі Північної півкулі, понад 50% — на низовинах і майже 1/3 — в приморській смузі.

Середня густота населення зростає пропорційно зростанню його кількості на Землі, частково віддзеркалюючи можливості та ступінь освоєності природного середовища, задіяності його в господарській діяльності. Так, середня густота населення на Землі в 1975 р. становила 29 чол. на 1 км², а в 2000 р. зросла до 45 чол. на 1 км². Густота населення в різних частинах світу коливається в досить широких межах: від 3 чол. на 1 км² в Австралії до 130 чол. на 1 км² в Азії. Найгустіше заселена Євразія, де середня густота становить 105 чол. на 1 км². Найбільша густота населення в Бангладеш — 1200 чол. на 1 км². Більш як удвічі меншу, ніж в Євразії, середню густоту населення мають Латинська Америка та Африка — 43 чол. на 1 км². У Латинській Америці найгустіше заселені острівні центральноамериканські держави.

Отже, простежуючи зв'язок між розселенням, природним середовищем і господарською діяльністю населення, можна виділити такі найбільш освоєні і густо заселені території: а) давнього зрошувального землеробства — долина Нілу, Індо-Гангська та Месопотамська низовини, Велика Китайська рівнина, острів Ява, дельти річок півострова Індокитай, де густота населення місцями перевищує 300 чол. на 1 км². Висока освоє-ність території тут зумовлена характером сільськогосподарської діяльності; б) старопромислові райони Європи, сходу Північної