В Японії висока територіальна концентрація виробництва. У межах Тихоокеанського промислового поясу, територія якого становить тільки 1/4 частину площі країни, виробляється 3/4 промислової продукції Японії. Зона мегалополісу, особливо агломерації Кейхін (Токіо — Йокогама), Хансін (Осака, Кобе, Кіото), Тюкьо (Нагоя), є зосередженням наукоємних виробництв (мал. 95).

Важливою рисою географії важкої промисловості стало формування великих міжгалузевих комплексів-комбінатів. Найпотужніші об'єкти виникли по сусідству з трьома головними агломераціями. Наприклад, в агломерації Кейхін — комбінати в Йокогамі, Кавасакі, Гоі, Касіма; у Хансін — комбінати в Хіроба-та, Сакаї, Анегасакі. Ланцюжок комбінатів виник на узбережжі Внутрішнього Японського моря: Мідзусіма, Івакуні, Токуяма, Оїта тощо.

Японія — один з лідерів світової чорної металургії. Тут діють майже два десятки металургійних заводів повного циклу, найбільші — у Кавасакі, Тіба, Токай, Хіробата, Фукуяма, Кітакюсю. В хімічній промисловості основу галузі становлять 16 нафтохімічних комплексів; найбільші — у Касіма, Гоі, Йок-каіті, Мідзусіма, Сакаї. За розмірами енергоспоживання Японія четверта в світі (понад 460 млн тонн у нафтовому еквіваленті), хоч на 90% залежить від імпорту енергоносіїв, зокрема нафти імпортується 250 млн тонн, вугілля довозиться понад 135 млн тонн.

У світовому виробництві машин і устаткування частка Японії становить понад 10%. Машинобудівні фірми освоїли всю номенклатуру продукції галузі. Провідні машинобудівні концерни є основою експортної бази Японії, адже за межі Японії вивозиться 1/4 продукції машинобудування. Провідними галузями японського машинобудування є електромашинобудування (2/5 продукції галузі), де половину продукції дає радіоелектроніка; транспортне машинобудування 1/3, в якому провідне місце посідає автомобілебудування та суднобудування; загальне машинобудування з великими фірмами, що виробляють промислове устаткування і верстати.

В Японії створений потужний науково-виробничий комплекс. Це дає змогу розглядати виробництво наукоємної та технічно складної продукції як основний напрям спеціалізації країни в міжнародному поділі праці. Науково-виробничий комплекс має високий рівень територіальної концентрації. Так, на агломерацію Токіо — Йокогама припадає 60% наукових розробок і близько 40% продукції галузей високої технології. Важливу роль відіграють також Осака, Кіото і Нагоя. Перспективним напрямом є створення системи технополісів — науково-промислових зон, оснащених сучасною інфраструктурою і науково-дослідними підприємствами. Створене перше «наукове місто» — Цукуба, створюється ще 19 таких міст.