Мал. 93. Надшвидкий поїзд Токайдо Сінкансен на фоні гори Фудзі

Весною вони приносять теплі дощі, а з серпня по жовтень — тропічні урагани (тайфуни). Дощі живлять численні річки, що мають значний енергетичний потенціал, воду їх використовують для зрошення.

Японія — зелена країна. Її гори на півдні вкриті субтропічними, в центральній частині — мішаними, на півночі — хвойними лісами. Проте більшість лісів країни — штучні насадження, а ландшафти дуже змінені діяльністю людини (мал. 94).

Населення. Територія Японських островів — одна з найбільш густо заселених у світі. Переважна більшість населення країни розміщується на вузьких смугах прибережних рівнин. Системи розселення в зонах Токіо — Йокогама, Осака — Кобе — Кіото, Нагоя, північної частини Кюсю (Кітакюсю — Фукуока) являють собою великі багатомільйонні агломерації. Вздовж головної транспортної осі країни, що з'єднує ці агломерації, виникло одне з найпотужніших у світі зосереджень промисловості та інших видів економічної діяльності, за яким закріпилася назва — Тихоокеанський промисловий пояс Японії. У східній частині цього поясу від Токіо — Йокогама до Осака — Кобе склався другий у світі за кількістю населення мегалополіс — Токайдо (понад 65 млн чоловік).

Понад 99% населення країни — японці. Державна мова — японська, що належить до окремої мовної групи. Головні релігії — синтоїзм і буддизм. Є християни.

Господарство. Сучасна Японія має динамічні продуктивні сили, в яких нестача природних ресурсів компенсується високим рівнем кваліфікації робочої сили і культури праці, активним і гнучким використанням капіталу та сучасних методів організації