насамперед орієнтуються нові незалежні держави Балтії: Литва, Латвія та Естонія. Ряд європейських країн (Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) входять до Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). З 1 січня 1994 р. між країнами ЄАВТ та ЄС, завдяки угоді про створення Європейської економічної зони, ліквідовано торговельні бар'єри.

Після розпаду СРСР та Варшавського блоку інтеграційні процеси охопили і колишні соціалістичні країни. В 1989 р. за ініціативи Італії було створено Центральноєвропейську Ініціативу (ЦЄІ). До цього міждержавного утворення увійшли всі країни Центральної та Східної Європи. Головним завданням цієї структури є підготовка центральноєвропейських країн до участі в ЄС.

Реалізація інтеграційних процесів відбувається також у межах Центральноєвропейської асоціації вільної торгівлі (ЦЄАВТ), в яку входить 7 держав (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Румунія, Болгарія). Зрештою, в 2003 р. в Європейському Союзі було прийнято рішення запросити до інтеграційної системи ще десять країн. Це Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, Словенія, Мальта та Кіпр.

З іншого боку, ще в 1992 р. відбулося інституційне оформлення СНД — Співдружності Незалежних Держав (12 країн: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна). Було також створено ЧЕС — Чорноморський Економічний Союз (Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина, Україна). В 2002 р. відбулося остаточне формування ще однієї структури міждержавної взаємодії — ГУУАМ, до якої увійшли Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова.

Очевидно, що поля взаємодії окремих інтеграційних об'єднань Європи частково перекриваються, а ядром інтеграції є країни ЄС. Важливими політичними інструментами, що регулюють міждержавні відносини в Європі, є Рада Європи, Парламентська Асамблея РЄ, Європарламент, Рада Безпеки і Співробітництва в Європі (РБСЄ). До Ради Європи прийнято майже всі держави Центральної Європи та нові держави, що утворилися після розпаду СРСР. Україна стала членом Ради Європи в 1995 р.

Організація Північно-Атлантичного Договору (НАТО) створена 4 квітня 1949 р. Бельгією, Францією, Голландією, Люксембургом, Великобританією, Данією, Ісландією, Норвегією, Португалією, Італією, США та Канадою. Пізніше до неї приєдналися Греція, Туреччина, ФРН, Іспанія. Головною причиною створення НАТО був поділ світу на два ворогуючих ідеологічних табори і початок холодної війни. Основними завданнями НАТО є: гарантування безпеки країнам-членам; об'єднання зусиль, спрямованих на організацію колективної оборони; підтримання стабільності в зоні Північної Атлантики.