Особливості господарства Нової Зеландії такі ж, як і в Канаді та Австралії. Це індустріально розвинута країна з високим рівнем продуктивності праці і життя людей. В її матеріальному виробництві провідне місце посідає обробна промисловість, але в міжнародному поділі праці країна має аграрно-сировинну спеціалізацію. Сільське господарство Нової Зеландії є одним з найефективніших у світі. На фермах утримується майже 70 млн овець і 10 млн голів великої рогатої худоби. Більш як 2/5 всієї площі становлять пасовища. Типовий ландшафт Нової Зеландії — ферма, пасовище, худоба. Як виробник і експортер вовни країна посідає друге місце в світі після Австралійського Союзу, вона також є однією з провідних країн-експортерів м'яса, масла і сиру. Розвинуте промислове лісництво. Деревина і продукти її переробки — предмети експорту. Головні торгові партнери Нової Зеландії — Японія, США, Великобританія і Австралія.

Нова Зеландія багата на унікальні природні ландшафти: засніжені гори з льодовиками, фіорди, каньйони, гірські озера і водоспади, вулкани, гейзери, своєрідна рослинність тощо. Майже 10% території оголошено національними парками, добре поставлена індустрія туризму, але її можливості отримує віддаленість країни.

Запитання і завдання_

І.Чим різняться сільськогосподарський експорт Канади, Австралії, Нової Зеландії?

2. Які країни були головними ринками збуту для Канади, Австралійського Союзу і Нової Зеландії в минулому і які є ними нині?

3. Порівняйте розміри земельних ресурсів у розрахунку на одного жителя в Новій Зеландії і Великобританії. Які при цьому напрошуються висновки?

Висновки________

Австралійський Союз і країни Океанії'— регіон, де співіснують розвинутий і слаборозвинутий світи. Малі країни Океанії є економічно слаборозвинуті з низьким рівнем життя. Австралійський Союз і Нова Зеландія належать до найрозвинутіших країн світу. За своїм ресурсним потенціалом, історією, характером і рівнем розвитку вони мають багато спільного з Канадою. В міжнародному поділі праці для них характерна аграрно-сировинна спеціалізація, вони постачають на світовий ринок, як і Канада, переважно мінеральні та сільськогосподарські продукти. Дрібні острівні держави й території— здебільшого країни, що розвиваються.