запасів вугілля, не реконструювались останні 20 років. Проте нині частка вугілля становить 40% в енергетиці, 15% —у коксохімії, 10-20% — в інших видах енергопостачання. В умовах, коли нафта і газ стають переважно експортною продукцією, частка вугілля на внутрішньому ринку зростатиме. Основними вугільними басейнами Росії є Кузнецький, Печорський, Південноякутський та Кансько-Ачинський.

В енергетиці країни провідне місце посідають теплові електростанції, які дають близько 70% електроенергії і працюють переважно на низькосортному кам'яному і бурому вугіллі, торфі, горючих сланцях та на газі в районах його видобутку. Атомна енергетика переважає в європейській частині країни. Майже 5% загального виробництва електроенергії дають так звані нетрадиційні виробники електроенергії. Це Кислогубська припливна, Паужетська геотермальна станції, вітрові електростанції різної потужності (їх близько 1500), а також станції сонячного теплопостачання і біоенергетичні установки. Крім Курило-Камчатської зони, де знаходяться основні запаси термальних вод, перспективними є райони Північного Кавказу, півдня Західного Сибіру, Східний Сибір (Бурятія, Тува). На Північному Кавказі (Дагестан, Ставропольський та Краснодарський краї) термальні води вже використовуються для теплопостачання. В північних і північно-східних районах Росії, які не були охоплені централізованим енергопостачанням, є значні резерви комбінованого використання традиційних і нетрадиційних джерел (особливо використання вітрової енергії).

На власній сировинній базі розвивається й металургійна промисловість. У Росії дістала розвиток чорна та кольорова металургія. Основними базами чорної металургії є:

1) Уральська, що працює переважно на власній руді та довіз-ному (з Кузбасу і Казахстану) паливі. Тут розміщені комбінати повного циклу. Основні центри — Магнітогорськ, Нижній Тагіл, Новотроїцьк, Челябінськ;

2) Центральна, що використовує залізні руди родовищ Курської магнітної аномалії. Найбільший комбінат працює в Липецьку. Великим металургійним центром, що забезпечує металом промислово розвинутий Північний Захід Центральної Росії, є Череповець. Поряд з традиційними доменними виробництвами дістали розвиток нові технології (електрометалургія, виробництво феросплавів, порошкова металургія). Центри — Москва, Електросталь, Липецьк, Новий Оскол;

3) Сибірська, що розвивається на власній сировині. Найпотужніші підприємства, що виробляють чавун, сталь, прокат, концентруються в Новокузнецьку. Метал дають також підприємства Новосибірська, Красноярська, Комсомольська-на-Амурі.

Підприємства кольорової металургії розміщені на Уралі (мідна та алюмінієва промисловість), Кольському півострові (нікелево-кобальтова, алюмінієва), Північному Кавказі (свинцево-цинкова),