трова Ямал. Нині головними районами видобутку нафти і газу є Західний Сибір та Поволжя.

У Росії продовжує формуватися найбільша в світі загальнодержавна система нафто- та газопостачання, яка системою магістральних трубопроводів об'єднує близько півтисячі родовищ (мал. 73). Переважаючий напрям транспортування — з північного сходу на південний захід. Основні трубопроводи беруть початок із Західного Сибіру (газопроводи Уренгой — Помари — Ужгород, «Братерство», «Прогрес», нафтопроводи Нижньовартовськ — Одеса, Сургут — Новополоцьк) і Поволжя (нафтопровід «Дружба» та газопровід «Союз»). Ця система забезпечує як потреби національної енергетики та хімічної промисловості, так і експортні позиції країни. Розміщення основних запасів мінерального палива далеко від споживачів (як національних, так і зарубіжних) висуває проблему ефективності транспортування, розвитку трубопровідної мережі і пошуку «нетрадиційних шляхів» у Європу та на Далекий Схід. Це активізувало зовнішньоекономічну політику Росії. Досягнута угода про створення міжнародного консорціуму з управління трубопроводами, які проходять територією України, задля зняття проблем у двосторонніх економічних стосунках. Ряд угод укладено з центральноазійськими країнами.

Вугільна промисловість опинилася у найважчому становищі: понад 70% шахт, у яких концентрується понад 50% промислових

Мал. 73. Із центру Сибіру в центр країни і далі до держав Західної Європи прокладаються нитки газопроводів