система управління і пов'язані з нею способи реалізації функцій держави;

територіальна організація влади в державі.

Держава як носій влади впорядковує суспільне життя: встановлює закони (найвищий закон держави — її конституція) і домагається їх дотримання, збирає податки, забезпечує громадський порядок, влаштовує системи суспільного життєзабезпечення і соціального захисту. Національні інтереси держави передбачають створення армії, незалежної грошово-валютної системи, митної служби, дипломатичної служби тощо.

Залежно від способу організації верховної влади в державі складається форма державного управління (мал. 3). При цьому джерелом влади може бути визнана воля однієї людини (монарха, або суверена), воля усього народу або воля його певної панівної верстви. Відповідно розрізняють монархічну та республіканську форми державного управління.

У монархіях верховна влада належить суверену — королю, князю, султану, еміру тощо і передається у спадщину. Розрізняють абсолютну, конституційну і теократичну монархії. В сучасному світі монархічний лад існує в 11 економічно розвинутих країнах і 23 країнах, що розвиваються.

В абсолютних монархіях влада суверена необмежена (наприклад Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Катар, Бахрейн, Бруней). У теократичних монархіях суверен є одночасно главою церкви і главою держави. На сьогодні це Ватикан (глава держави — Папа Римський) і Саудівська Аравія (король із родини Саудідів).

У конституційних монархіях влада суверена обмежена конституцією і фактично законодавчою владою є парламент. Країнами конституційних монархій в Європі є Великобританія, Бельгія, Іспанія, Данія, Нідерланди, Швеція, Норвегія; в Азії — Японія, Малайзія, Таїланд, Камбоджа, Йорданія; в Африці — Марокко.

Республіка — найпоширеніший тип держави. Залежно від того, як складається розподіл повноважень між парламентом і президентом, республіки можуть бути з президентською, президентсько-парламентською або парламентською формою управління. Типово президентськими республіками є, наприклад, США та більшість країн Латинської Америки. В такій республіці обраний народом президент має широке коло повноважень, він одночасно є і главою держави, і главою уряду (посади прем'єр-міністра може не бути). Парламент (конгрес) виконує переважно законодавчі функції і має опосередкований вплив на роботу уряду.

У парламентсько-президентських (президентсько-парламентських) республіках і парламент, і президент обираються народом, а особливості організації управління державою залежать від того, як розписаний між ними розподіл влади згідно з конституцією. Ситуація, в якій у різних комбінаціях поєднується