Суверенітет — незалежність держави, її право самостійно вирішувати свої внутрішні та зовнішні справи без втручання зовнішніх сил.

На початку XXI ст. у світі налічується понад 200 країн і територій, які юридично або фактично є суверенними. Для забезпечення свого суверенітету незалежні держави створюють системи законодавчої, виконавчої та судової влади, валютно-грошову систему, митну службу, органи безпеки, національні збройні сили тощо. Кожна суверенна держава володіє територією, що обмежується сухопутними та морськими кордонами. До території держави належить суходіл з його надрами, внутрішні води, так звані територіальні води, що прилягають до суходолу в межах 12 морських миль, а також повітряний простір над усім суходолом і водами. Закони міжнародного права виходять з принципу недоторканності території держави, а саме — непорушності її кордонів і територіальної цілісності. Найбільший вплив на політичне та економічне життя світу на початку XXI ст. мають держави «Великої сімки» (СІЛА, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія, Канада), а також Росія і Китай.

Мал. 1. Види територій на Землі

По-друге, у світі залишаються залежні країни і території, кожна з яких перебуває під політичним чи військовим контролем однієї з суверенних держав. Це: а) колонії — країни, населення яких позбавлене державності, економічної й політичної самостійності, а економічні ресурси контролюються владою іноземної держави; б) протекторати — державні утворення, що делегують свої зовнішньополітичні (а іноді і внутрішньополітичні) права суверенній державі; в) підопічні тери