Червоне — від Азії. До Африки належать острів Мадагаскар і дрібні острови, розташовані в Атлантиці та Індійському океані.

Історія формування політичної карти та склад території. До 50-х років XX ст. Африка була континентом колоніальних і залежних країн. Франції належало 37% африканської території, на якій проживало 26% населення, Великобританії відповідно 32% і 39%, колонії мали також Бельгія, Португалія, Іспанія, Італія, Німеччина. У 50-ті роки XX ст. здобули незалежність перші країни. В 60-ті незалежність дістали вже понад 40 країн, у 70-ті — процес визволення материка з-під колоніального гніту практично завершився. Нині на континенті налічується 53 самостійні держави, майже всі вони країни, що розвиваються (мал. 129). Збереглися володіння Іспанії — Сеута, Мелілья, заморський департамент Франції — о. Реюньйон. Статус Західної Сахари, з 1976 р. окупованої Марокко, має визначити ООН. Більшість африканських країн — невеликі, слабкі в економічному відношенні держави з нечисленним населенням і мало освоєними природними ресурсами. Ці країни здебільшого економічно залежні від своїх колишніх метрополій. Колишні британські колонії залишилися в системі Співдружності, французькі — в системі Співтовариства франкомовних країн. Понад 30 країн Африки стали асоційованими членами Європейського Союзу і фактично виконують роль його сировинного придатку.

Природно-ресурсний потенціал. Африка — континент великих економічних можливостей, якому притаманні різноманіття природних умов, багатство запасів мінеральної сировини, наявність значних земельних, водних, рослинних та інших ресурсів. Для Африки характерне незначне розчленування рельєфу, що сприяє господарській діяльності — розвитку сільського господарства, промисловості, транспорту. Розташування більшої частини континенту в екваторіальному поясі значною мірою зумовило наявність величезних масивів вологих екваторіальних лісів. На Африку припадає 10% площі лісів світу, що становлять 17% світових запасів деревини — однієї з основних статей африканського експорту. Найбільша пустеля світу — Сахара — містить у своїх надрах величезні запаси прісної води, а великі річкові системи характеризуються велетенськими обсягами стоку й енергетичними ресурсами. Африка багата на корисні копалини, які є ресурсами для розвитку чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості. Завдяки новим відкриттям збільшується частка Африки в розвіданих світових запасах енергетичної сировини. Запаси фосфоритів, хромітів, титану, танталу більші, ніж у будь-якій частині світу. Світове значення мають запаси бокситів, мідних, марганцевих, кобальтових, уранових руд, алмазів, рідкісноземельних металів, золота тощо. Основними районами зосередження мінерально-сировинного потенціалу є: «мідний пояс» Африки, що тягнеться з району Катанги в