Ашгабад. Демографічна ситуація в регіоні характеризується стабільним зростанням кількості населення за рахунок природного приросту. За винятком Казахстану, в країнах регіону переважає сільське населення.

Національний склад населення регіону дуже строкатий. Більшість населення належить до тюркської групи алтайської культурно-мовної сім'ї (казахи, узбеки, киргизи, каракалпаки, туркмени), таджики входять до іранської групи індоєвропейської сім'ї. В сільській місцевості переважають представники корінних національностей, росіяни та інші європейські народи проживають здебільшого у великих містах. Корінне населення сповідує переважно іслам.

Особливості природних умов, значні запаси паливно-енергетичних, рудних ресурсів, хімічної сировини в поєднанні зі значними резервами трудових ресурсів мають вирішальне значення для формування в регіоні паливно-енергетичного, металургійного, хімічного, аграрно-індустріального комплексів, які визначають місце країн Центральної Азії в територіальному поділі праці (мал. 82).

Значні запаси палива зумовлюють мінерально-ресурсну орієнтацію господарства регіону. Нафту і природний газ добувають Туркменістан, Казахстан та Узбекистан. Частина нафти переробляється на нафтопереробних заводах Туркменбаші, Фергани, Чар-джеву, Актау. Нафто- і газодобувні країни зв'язані між собою та з сусідніми країнами системою трубопроводів, по яких паливо надходить у Росію, Україну, інші країни СНД. Найпотужніші поклади вугілля має Казахстан (Карагандинський басейн). Основу електроенергетики становлять теплові електростанції, хоч регіон є дуже перспективним з погляду використання гідроенергетичних ресурсів, особливо гірських річок (Вахш, Ііяндж, Нарин).

Чорна металургія найкраще розвинута в Казахстані на базі руд Кустанайських родовищ і вугілля Карагандинського басейну. Значні та різноманітні поклади кольорових металів зумовили розвиток кольорової металургії, що представлена мідною, свинцево-цинковою (Казахстан, Узбекистан), сурм'яно-ртутною (Киргизстан), вольфрамомолібденовою (Таджикистан, Узбекистан), алюмінієвою (Таджикистан) промисловістю. Родовища золота є в Кизилкумах. На основі розвитку цієї галузі виникло місто Зеравшан.

З паливно-енергетичним і металургійним комплексами тісно пов'язана хімічна промисловість, яка є однією з провідних галузей у регіоні. Розвинуті галузі основної та гірничої хімії, що базується на запасах глауберової солі Кара-Богаз-Голу (йод, бром тощо), виробництво мінеральних добрив.

Машинобудування орієнтоване на галузі, що визначають спеціалізацію в регіональному поділі праці. Це виробництво устаткування для вугільної, нафтової, будівельної промисловості та АПК. Набули розвитку середнє та точне машинобудування, особливо електротехнічна промисловість (Киргизстан), що дає