добувають окремі види ресурсів: вугілля — Грузія і Киргизстан, нафту і газ — Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан.

Рудами чорних металів (залізна, марганцева, хромова) багаті Росія, Україна і Казахстан. Руди кольорових металів представлені покладами міді, поліметалів, олова, нікелю, алюмінієвої сировини, ртуті, сурми, молібдену, золота, срібла тощо. їх запаси є в Росії, Казахстані, в країнах Закавказзя. На ртуть і сурму багатий Киргизстан. Серед нерудних корисних копалин найціннішими є гірничо-хімічна сировина, будівельні матеріали та гідроресурси. Гірничо-хімічна сировина представлена самородною сіркою, сірчистим колчеданом, сіллю (калійною, кухонною, глауберовою), апатитами, фосфоритами. Найбільше цих корисних копалин має Росія. Сірка та сіль є в Туркменістані, сіль і фосфорити — в Казахстані, сіль — у Вірменії, Таджикистані.

Гідроресурсами найбагатша Росія, де знаходяться найбільші річки й озера Європи та Азії. Потенційні гідроресурси є в країнах Закавказзя і Центральної Азії. Природні умови лісової зони, в межах якої знаходиться значна частина території Росії, зумовили наявність тут запасів деревини, особливо цінних хвойних порід, хутрових звірів та розвиток відповідних галузей господарства.

Населення кожної країни вирізняється не тільки національним складом, що є основою державності, а й перебігом демографічних процесів, характером розселення, структурою зайнятості, умовами та рівнем життя.

Більшість народів, що живуть у регіоні, входять до складу чотирьох культурно-мовних сімей: індоєвропейської, алтайської, уральської та картвельської. Народи індоєвропейської мовної сім'ї, які розмовляють в основному слов'янськими, іранськими та романськими мовами, розселені майже повсюдно. Вони становлять понад 80% населення регіону. До алтайської мовної сім'ї належать тюркські, монгольські і тунгусо-манчжурські народи, що населяють Поволжя, Урал, Сибір, Далекий Схід, Північний Кавказ Росії, Центральну Азію. Найчисленнішими в цій сім'ї є тюркські народи: узбеки, казахи, туркмени, киргизи, каракалпаки, азербайджанці. Народи уральської мовної сім'ї (карели, комі, удмурти, марійці, мордва) розселені здебільшого в Росії на Європейській Півночі та в Західному Сибіру. До картвельської мовної сім'ї належать грузини, абхазці, кабардинці, черкеси, адигейці, чеченці, інгуші, аварці, лезгини та інші народи, що населяють Північний Кавказ Росії та Грузію.

У європейській частині регіону помітний процес скорочення природного приросту населення. Водночас центральноазійські країни знаходяться на третьому етапі демографічного переходу і мають порівняно високий приріст населення.

Пересічна густота населення в країнах регіону становить 12 чол. на 1 км² і в межах країн коливається досить істотно (табл. 16). Малозаселені північні, лісові, пустельні та гірські райони.