Економіко-географічне положення та природно-ресурсний потенціал. Великобританія — острівна країна, що розташована на північному заході Європи. До її складу входять: острів Великобританія, частина острова Ірландія та довколишні дрібніші острови. Найближчими сусідами на материку Євразія є Франція і Бельгія.

Країна поділяється на чотири історико-географічні області (мал. 62). Англія — основне ядро країни. Уельс, Шотландія і Північна Ірландія (Ольстер) були приєднані до неї шляхом завоювання і сьогодні мають лише невиразні елементи автономії.

Найважливішою особливістю географічного положення Великобританії є її відокремленість від континенту. Ця обставина сприяла тому, що країна упродовж дев'яти століть (з 1066 р.) жодного разу не зазнала іноземного вторгнення, хоч і брала постійно участь у європейських війнах. Разом з тим країна користувалася всіма вигодами, що випливають із розташування поряд з найрозвинутішими державами Західної Європи і на шляхах у Світовий океан. Транспортне значення та ресурси останнього відіграють важливу роль у сучасному розвитку країни. Берегова лінія островів дуже розчленована. Навіть у південній частині головного острова віддаленість від моря не перевищує 100-120 км. Густа мережа річок і каналів Англії з давніх часів відігравала вирішальну роль у господарстві країни.

Розташування в зоні широколистих лісів помірного поясу, вологий (океанічний) клімат з майже рівномірним розподілом опадів протягом року, м'яка зима з рідкісними морозами, прохолодне літо сприяють цілорічному вирощуванню трав і утриманню тварин, культивуванню нових рослин за допомогою біотехнологій.

Сучасна мінерально-сировинна база має ознаки виснаження. Є значні запаси нафти і газу на шельфі Північного моря, будівельних матеріалів, калійних та кам'яної солей. Кам'яне вугілля, залізна руда, олов'яні та свинцево-цинкові руди відігравали важливу роль у минулому.

Населення, міста. 4/5 усіх жителів Великобританії нині становлять англійці. Англійська мова належить до германської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Предками сучасного населення Великобританії були бритти — кельтські племена, які з'явилися на острові більш як 2500 років тому. Англи, сакси і юти — германські племена — переселилися на цю територію в V-VII ст. н.е., пофранцужені нормани — в XI ст. Серед англійців в окрему групу виділяють ольстерців — нащадків змішаних шлюбів англійців та ірландців. Близько 15% від усього населення становлять шотландці, уельсці (або валлійці), ірландці — нащадки кельтських племен. За своєю релігією англійці, ольстерці, валлійці та шотландці здебільшого є протестантами різних напрямів. Ірландці — католики.

У XVI-XIX і першій половині XX ст. Великобританія була класичною країною еміграції. У другій половині XX ст. стано-