Азіатсько-Тихоокеанського регіону (Японія, «далекосхідні тигри»). Країни Північної Америки активно як вивозять, так і ввозять капітал, Європа поступово перетворюється в імпортера капіталу. Стан економіки країн, що розвиваються, і країн СНД дуже залежить від надходження прямих інвестицій та надання економічної допомоги зарубіжними країнами. Запитання і завдання_______ 1. Перелічіть основні форми міжнародних економічних зв'язків і, відповідно, основні форми ринку. 2. Поясніть, як взаємопов'язані поняття «міжнародний поділ праці» та «міжнародні економічні зв'язки». 3. Які країни є найбільшими у світі інвесторами? 4. Які риси зовнішньоекономічної діяльності притаманні економічно розвинутим країнам? Країнам, що розвиваються? Постсоціалістичним країнам перехідної економіки? Енергетика — життєво важлива виробнича система світового господарства. Від її рівня розвитку залежить рівень технічної оснащеності господарства та якість життя населення світу і окремих країн. Нині провідну роль в енергетиці світу відіграють нафтова і газова промисловість, але важливе значення має також вугільна промисловість, залишаються перспективними атомна енергетика та альтернативні джерела енергії. Велике значення у світовому господарстві має система галузей, що переробляють мінеральну сировину, забезпечують світ конструкційними матеріалами і різноманітними хімічними сполуками. Провідні галузі цієї системи — металургія та хімія, розміщення яких раніше залежало значною мірою від розташування сировинних баз, тепер залежить здебільшого від диктату ринку. Машинобудування — система галузей з особливо складною та розгалуженою структурою. Воно забезпечує технічне переоснащення господарства та підтримує економічний потенціал країн. Нині воно переважно зосереджене в країнах з високим рівнем економічного розвитку. Виробництво продовольства й біологічних видів сировини для промисловості забезпечує агровиробнича сфера, в якій поєднується діяльність сільського господарства, переробних виробництв харчової і легкої промисловості, оптових та роздрібних систем збуту. Рівень її розвитку в окремих країнах пов'язаний з характером використання земельних ресурсів, стану аграрних відносин та рівня технічної оснащеності господарства.
|