Транспортна система країн СНД сформувалася за часів СРСР і поки що зберігає певні спільні риси. Її просторовий каркас утворює мережа залізниць, доповнена лініями трубопроводів і на окремих напрямах водними комунікаціями. Споконвічна проблема цього регіону, зокрема Росії, та країн Центральної Азії — недостатній розвиток автомобільних шляхів і низька їх якість (мал. 40). Так, у більшості районів Сибіру можна дістатися до місця тільки літаком або водним шляхом. У ван-тажообороті основне місце належить залізниці, у пасажирських перевезеннях на далекі відстані — залізниці і повітряному транспорту, а в приміських — залізниці і автомобільному. Велику комерційну роботу виконує морський флот. Транспортна система азіатського типу охоплює всі країни Азії, крім Японії та «далекосхідних тигрів». Основну транспортну роботу тут виконують залізниці, однак на Середньому Сході дедалі більшого значення набуває автомобільний транспорт, а в приморських районах, особливо в Південно-Східній Азії, зберігає значення каботажне судноплавство. Найгустіша мережа транспортних шляхів і найбільші розміри перевезень характерні для східних районів Китаю, Індії, Пакистану, Туреччини. Транспортна система Латинської Америки в різних її частинах неоднаково розвинута. Сталі мережі комунікацій мають тільки Бразилія, Мексика, Аргентина, Чилі, острови Вест-Індії. Переважають дороги, що сполучають глибинні райони плантаційних господарств або місця видобутку корисних копалин з портами чи столицями. Повноводні річки континенту використовуються в транспортному сполученні недостатньо. Віддалені райони материка все ще важкодоступні. Транспортна система Африки, як і Латинської Америки, також значно диференційована. Цілком сталі транспортні системи в північній і південній частині континенту, тропічна Африка все ще залишається важкодоступним регіоном. У багатьох містах основою транспортних зв'язків є річки або ґрунтові дороги, залізниць мало або немає зовсім. Морський транспорт забезпечує 4/5 обсягу роботи транспорту світу за вантажооборотом і, отже, відіграє вагому роль у міжнародному поділі праці. Всі, навіть сухопутні, країни, намагаються мати свій флот, а 2/3 його тоннажу зосереджено під прапорами 12 країн (мал. 41). Серед них специфічне місце нале-
|