особливості клімату і ландшафтів. До основних видів рекреаційних ресурсів належать: 1) узбережжя теплих морів; 2) береги річок, озер та водосховищ; 3) лісові і лучні масиви; 4) передгір'я та гірські країни; 5) міста — столичні та історичні центри; 6) міста-курорти або курортні місцевості; 7) релігійно-культові комплекси й окремі споруди, розташовані у межах і поза межами населених пунктів; 8) давні міста, фортифікаційні споруди (печерні міста, фортеці тощо), каменярні. Важливу роль як туристсько-рекреаційні ресурси відіграють пам'ятки світової культурної спадщини — найцінніші об'єкти природи, історії та культури, які перебувають під захистом ЮНЕСКО.

Найактивніше освоєні для туристських потреб туристсько-рекреаційні ресурси Європи (особливо Греція, Італія, Франція, Великобританія, ФРН, Австрія, Іспанія, Польща, Угорщина, Чехія та ін.), СІЛА, Японії, Мексики, Австралії, Єгипту. Хоч і інші країни з давньою історією і культурою мають багато цікавих пам'яток та об'єктів туризму. До таких країн, наприклад, належать Росія, Україна, Китай, Індія, Туреччина та багато інших.

На характер використання рекреаційних ресурсів надзвичайно впливає екологічний стан території — чистота або забрудненість вод, повітря, ґрунтів, порядок або безладдя в соціально-політичному житті суспільства, економіці країни. Нині до