Єгипті (Олександрія — Каїр, Хелуан, Порт-Саїд). Ще один важли-вий промисловий район Африки — «мідний пояс» з основними центрами важкої промисловості в Замбії та Демократичній

Республіці Конго. Кілька ареалів формуються в Західній Африці Лагос — Ібадан, нафтопромисловий район дельти Нігеру, пор-тові міста Гани, Кот-д'Івуару).

На материку недостатньо розвинута мережа шляхів сполу-чення, особливо у глибинних районах. Залізничний транспорт представлений в основному одноколійними лініями, які зв'язу-ють порти з внутрішніми районами або сполучають судноплавні відрізки річок. Сучасні шосейні дороги є тільки поблизу столич-них або промислових міст.

Провідна роль у зовнішньоекономічних зв'язках країн Афри-си належить зовнішній торгівлі. В експорті переважає гірничорудна і сільськогосподарська сировина, в імпорті — готова про-дукція. Нафту вивозять Алжир, Нігерія, Лівія, залізні руди — Ліберія, Мавританія, алмази та золото — ПАР, мідь — Замбія, Демократична Республіка Конго, ПАР, фосфати — Марокко, уран — Нігер, Габон, бавовну — Єгипет, Судан, Танзанія, каву — Ефіопія, Кот-д'Івуар, Кенія, Уганда, Ангола та інші, арахіс — Сенегал, Судан, оливкову олію — Туніс, Марокко.

Запитання і завдання_

1. Розкажіть про особливості сучасного господарства країн Африки.

2. Назвіть основні проблеми розвитку промисловості країн материка. 3. Назвіть головні експортні сільськогосподарські культури Африки.

4. Які особливості транспортної системи материка? 5. Проаналізуйте структуру експорту та імпорту країн Африки.

Висновки____

Африка — найвідсталіша та найбідніша за рівнем життя населення частина світу. Політична карта мате-рика дуже строката, а більшість з 53 країн належить до країн, що розвиваються. Для країн Африки характерна велика етнічна розмаїтість і незначна середня густота населення, більшість якого проживає в сільській місцевості. Тут спостерігаються швидкі темпи зростання кількості міського населення, високий його при-оодний приріст.

Типовим для африканських країн є низький рівень національного доходу, переважання в сільському господарстві товарно-експорт-ного виробництва, поширення монокультури, а в промисловості — гірничодобувного виробництва. Зовнішня торгівля континенту зберігає мінерально- та аграрно-сировинну спеціалізацію.

Для більшості держав материка характерна наявність «брудних» виробництв, а також паливна, комунікаційна (будівництво шляхів сполучення, розвиток зв 'язку) проблеми.