копалинами. Країна має густу річкову сітку і багата на озера. Хоча середня родючість ґрунтів невисока, понад 3/5 земель придатні для сільського господарства.

Переважно рівнинний рельєф, який поступово підвищується з півночі на південь від прибережних низовин до Судетських та Карпатських гір, м'який помірно континентальний клімат і достатнє зволоження (в середньому 600 мм опадів на рік) навіть при малородючих підзолистих ґрунтах сприяють сільськогосподарському виробництву. Дві головні річки Вісла і Одра з півдня на північ перетинають територію країни: Одра зарегульована і судноплавна, Вісла судноплавна від Варшави. Територія Польщі лежить у зоні широколистих лісів, але вони здебільшого вже зведені і замінені сосновими. Лісами вкриті гори Судети та Карпати, що на півдні країни. Місцевість тут широко використовується в туристсько-рекреаційній діяльності.

Значну увагу приділяють у Польщі екологічним проблемам, таким як захист лісів від кислотних дощів, які надходять з вологими західними вітрами з сусідніх країн та з промислового району Верхньої Сілезії. В країні багато національних парків і природоохоронних зон. Кілька пам'яток польської історії, культури та природи занесені до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Мінеральні ресурси Польщі представлені кам'яним (на півдні) і бурим (у центральних районах) вугіллям, свинцево-цинковими та мідними зі сріблом рудами, є значні поклади самородної сірки, кам'яної солі, яку видобували в промислових масштабах у копальнях Вєлічки (південь) ще з середньовіччя. За запасами багатьох цих мінеральних ресурсів Польща посідає провідне місце серед європейських країн.

Населення Польщі зазнало значних втрат у роки Другої світової війни внаслідок нацистського геноциду та повоєнної міграції. Але зростання кількості населення забезпечувалось високим природним приростом з повоєнних часів і до 90-х років XX ст. Падіння життєвого рівня, безробіття призвело до еміграційних процесів (переважно в розвинуті країни Західної Європи та Англо-Америки), що позначилось на прирості населення. Країні притаманна і внутрішня міграція до міст, здебільшого великих. Міське населення переважає (65%), концентруючись в агломераціях — Варшавській, Лодзинській, Краківській, Вроцлавській, Познанській, Верхньосілезькій (Катовіце) тощо (мал. 67).

Етнічний склад населення країни практично однорідний — переважають поляКи. В Польщі проживають також українці, білоруси, німці, литовці, євреї, але внаслідок післявоєнної міграційної політики вони не мають компактного розселення, хоча українські громади є у Варшаві, Кракові, Вроцлаві. Поляки — ревні католики, і католицька церква великою мірою впливає на життя людей та політику держави.